ВАСИЛЬ СТЕФАНИШИН (СТЕФАН ВАСИЛИШИН)
Цей персонаж у «ПЛАСТИЛІНі» крутиться вже досить давно, але офіційно засів в редколегії вже згодом. Свої статті він підписує псевдом Стефан Василишин, адже в певних колах його так і називають – Штефан. Вчився в школі №19, паралельно стирав підошву на капці ходячи в художню школу, де навчався зовсім не погано. В ЗОШ він мріє після 9-го класу піти навчатись в якесь училище, де би він міг краще реалізовувати себе як митця. Мрії збуваються і Василько успішно вступає в бурсу №5 на спеціальність художника-оформлювача, там і знайомиться з Тарасом Зенем.
Звичайно бурса далеко не реалізувала всі художні амбіції хлопця (можливо навіть їх і відбила). В бурсі Штефан дізнався що таке справжня халява і вільний час, тому не зайнятись чимось іншим було просто гріх. Саме в цю пору, орпераючись на своє ідеологічне виховання в сім’ї і особисті переконання, вступає до громадської організації Молодіжний Націоналістичний Конгрес, якій присвятив чотири роки своє діяльності. Саме там виникають певні зацікавлення, виникає бажання щось створювати і пропагувати, аби сприяти Великій справі.
По завершеню навчання в бурсі Василько вступає до Інституту Мистецтв, де продовжує взнавати що таке халява і вільний час. Паралельно здобуванню освіти Штефан готується до революції, очолює у Івано-Франківську громадську кампанію «ПОРА!». Зробивши свою справу, в 2005 році він залишає громадську діяльність і занурюється в мистецтво. Одним з видів його творінь є і соціальні статті в «ПЛАСТИЛІНі».
Василько любить Марічку Бурмаку, український футбол і слухати засідання Верховної Ради по Колгоспному радіо.
КОНТАКТИ:
Живе в районі “Братів”.