«Декалог 7», як і інші частини циклу Кшиштофа Кесьлевского, являє собою далекий від стереотипів розвиток однієї з десяти заповідей. Цього разу мова
йде про сьому заповідь, що каже: «Не вкради». Здавалося б, немає нічого простіше...
«Чи можна вкрасти свою ж власність?» - Запитує устами головної героїні режисер, і перед глядачем відразу ж постає етична неоднозначність цього питання. Всі заплутуються ще більше, коли виявляється, що «власністю» є дитина, за якого боряться мати і бабуся ...

5 травня о 19 год. в рамках фестивалю «Вгору серця» відбудеться перегляд робіт учасників конкурсу короткометражного відео «Франківськ – християнське місто». Показ відбуватиметься в культурно мистецькому центрі "Є" (5 поверх, вул. Незалежності, 31)

Вгору - тільки чисті серця! Щасливі чисті серцем, бо вони побачать Бога.

Ідея фестивалю народилася після проведення заходів, присвячених Дням духовної віднови міста 2003-2007 років (шоу-програма «Ти не один» - вересень 2003 р., «Єдиному Богу слава» - серпень 2004 р., «Два народи - один дух» - травень 2006-2007 рр.), а також участі в подібних фестивалях у Польщі, Словаччині, Франції, Світових днях молоді.

Організаторами фестивалю є греко-католицька спільнота Віднови у Святому Дусі «Як Марія» та Молодіжна комісія Івано-Франківської єпархії УГКЦ, співорганізатори - Агенція «АртПоле». Минулого року ініціативу фестивалю благословив Правлячий Архієрей Івано-Франківської єпархії УГКЦ Кир Володимир Війтишин, підтримали міський голова Віктор Анушкевичус та Управління в справах сім'ї, молодіжної та гендерної політики міськвиконкому.

Якщо ваша душа стікає кров’ю від рани, яка не заживе ніколи,
то ми можемо помінятися. І тоді моя душа плакатиме за вас, а ваша – за мене.
Поки ми не втратимо здатність відчувати, ми будемо мучити одного нашими стражданнями.
Рано або пізно ми збожеволіємо
Кім Кі Дук

Кім Кі Дук
Якщо взяти й просто переказати сюжет, то фільм, безумовно виглядатиме, як середньостатистична чорнуха, принаймні усі елементи жанру присутні: маленькі дівчатка Йо Джін і Чже Йонг, які хочуть поїхати до Європи, вирішують назбирати грошей на квиток за допомогою проституції, одна домовляється з клієнтами, інша з ними спить, гроші складають у маленьку дівчачу скриньку. Одного дня Чже Йонг, втікаючи від поліції, вистрибує через вікно і вбивається насмерть. Тоді Йо Джінг бере її блокнот, в якому та записувала свої думки про всіх своїх коханців, витягає із скриньки накопичені гроші і починає історію спочатку, тільки задом наперед: зустрічається з тими клієнтами, яким продавала своє тіло її подружка, займається з ними сексом і повертає їм рівно стільки, скільки вони свого часу заплатили Чже Йонг за сексуальні послуги.

«Найбільшим злочином проти любові, є її відсутність», - так описав один з критиків основну думку шостої частини Декалогу Кшиштофа Кесловского (в кінотеатрах фільм ішов під подвійною назвою «Декалог, частина шоста. Короткий фільм про вбивство). Сюжет фільму надзвичайно скупий. Двадцятирічний Томек переїжджає до матері свого друга і займає його маленьку кімнатку в багатоповерховому будинку. Крім кімнати йому в спадщину дістається картка з надзвичайно лаконічним написом КПЧД, яка означає: «Класна Попка, Часто Дає» і відноситься до жінки, що живе в будинку навпроти. Томек, вихованець дитячого будинку, поступово зачаровується красивою незнайомкою. Він починає підглядати за Магдою спочатку в театральний бінокль, а потім у вкрадену ним підзорну трубу. У юнакові, прагнучому любові, захоплення непомітно переходить в більш глибоке почуття. Нарешті, він вирішує зізнатися Магді у своїх почуттях. В час, менше години, що триває фільм Кесльовского практично відсутня видовищність, але її відсутність компенсується неймовірно багатою палітрою почуттів та характерів.

Молодий викладач фізики Даніель (МОРІЦ БЛЯЙБТРОЙ - "Біжи Лола, біжи", "Достукатися до небес") не помітить свого щастя навіть тоді, коли воно "дасть йому прямо в лоб"! Але незабаром у його житті, в якому, як правило, нічого не відбувається, наступлять зміни: перстень із древнім символом сонця ацтеків, придбаний ним на "блошиному" ринку, повинен принести удачу в любові. Так і стається: Даніель по вуха закохується в турецьку красуню Мелек. Несподівано для самого себе він вирішує їхати до неї в Стамбул і вирушає в автомобільну подорож через всю Європу. По дорозі його б'ють, спокушають, грабують, саджають у в'язницю, він втрачає машину, гроші, речі й документи. Але Даніель завзято просувається до бажаної мети...

Яцек засуджений до вищої міри покарання за вбивство водія таксі. Петро, його адвокат, не дивлячись на блискучий захист, не зміг запобігти виголошенню смертного вироку. Обидва вони задаються одним і тим же питанням: «Що я зробив не так?» Петро шукає відповідь в самому собі, в судовій системі, в яку ще рік тому він, молодий адвокат, так свято вірив. Яцек думає, що коли б не смерть сестри, відповідальність за яку він частково відчуває, то все могло б бути по-іншому...
Чи здатне покарання утримати людину від скоєння злочину? Чи є страта не менш страшним злочином?

Для характеристики того, що робить цей сербський кінорежисер боснійського походження, відзначений нагородами найбільших кінофестивалів Європи, підійде самопальне словечко «кустурічний». Кустурічний режисер, кустурічний фільм, кустурічний кіноман (той, хто повівся на чари кустурічного режисера) ... «Кустурічний» - значить «гламурний, але в шапці-вушанці, наперекіс».

Емір Кустуріца, культовий режисер, якого вже ніби й не прийнято критикувати, тому що він геній і все таке, тому що за замовчуванням Кустуріца просто не знімає поганих фільмів. А як можна критикувати генія? От і «Життя як диво» критикувати не хочеться, бо відмінно знято, багато хороших епізодів, колоритна гра акторів, блискучі другопланові ролі і так далі, але ...

На далекому Балканському полустанку життя йде своїм, особливим ритмом. Весь фільм - це історія захопленого інженера-залізничника Луки, його сина футболіста Мілоша і дружини Ядранкі, колишньої оперної співачки. Давня мрія серба Луки - побудувати залізницю. Поглинений своєю роботою, він не зауважує ні невдоволення Ядранкі життям в глухомані, ні грядущих бойових дій. Незабаром дружина втікає від Луки з вусатим угорцем, а син, покликаний в армію, потрапляє в полон. Капітан Алекшіч пропонує Луці обміняти сина на взяту в полон сербськими військовими мусульманську дівчину Сабах, але між Лукою і Сабах несподівано спалахує любов ...

Кохання – це ліки, від яких треба вміти відмовитися...

Але відмовитися надзвичайно важко. Навіть молодому самітнику, що живе в густих корейських лісах. Відмовитися не вийшло і в результаті – трагедія. А ще в результаті – фільм культового корейського режисера Кім Кі Дука „Весна, літо, осінь, зима... і знову весна”(Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom). Саме трагічність кохання і дуже багато життєвої філософії буддизму стали центральною темою картини. А все це на фоні кадрів надзвичайної краси робить фільм дійсно світовим шедевром.

„Весна, літо, осінь, зима... і знову весна” є найдобрішим і найпоетичнішим фільмом Кім Кі Дука. Серед всіх 9-ти картин, що режисер зняв на цей момент, дана стрічка займає особливе місце. Хоча і не скажеш, що тут все добре до ідеальності, але й немає стільки зла і жорстокості, як в інших фільмах. Глибоке, інтелектуальне і дуже філософське кіно. І зовсім нетипове для такого режисера-бунтаря.

Безумовно різні актори, що грали спочатку хлопчика, а потім чоловіка протягом майже всього його життя, створили один цілісний образ. Дуже важко визначити характер такого образу. Позитивним його назвати важко, бо робить він вчинки не зовсім добрі. Також і не скажеш, що образ суто негативний – він може виявляти любов, людяність і співчуття. Тобто, виходить такий собі цілісний образ сучасного людства, зі всіма його добрими і поганими рисами. Та все ж чомусь найбільше запам’ятався старий монах, що виховував хлопчика.

Літній відкритий клюб вибраного кіно «KINO-FM» зимовий закритий сезон:
Середа, 18.03.2009. Початок сеансу - 19.00,
5 поверх КМЦ "Є", вул. Незалежності, 31

«Шануй батька й матір твоїх». Молода Анка живе разом із батьком з часу смерті матері. Та вони весь цей час були радше близькими друзями, ніж батьком і донькою. Якось Анка знаходить старий лист від матері, який змушує Анку задуматися над стосунками з власним батьком... якщо він узагалі її батько.

Режисер: Кшиштоф Кєсльовський
Виробництво: Польща, 1990
Жанр: драма
У ролях: Анна Бєджинська, Януш Гайос, Артур Барцісь, Адам Ганушкевіч, Ян Тесаж та ін.
Тривалість: 55 хв.